ДАБІ — ключ проблем в органі чи процедурі його діяльності?

Останнім часом в ЗМІ та соціальних мережах все частіше та із більшою амплітудою «розгойдується човник» щодо корупційного характеру діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Лише лінивий не пише про «хабарі», «смотрящих» і необхідність все ліквідувати. Називається навіть конкретна дата, коли кабмін видасть наказ про повну ліквідацію ДАБІ як органу.

У автора немає жодних ілюзій ані щодо проблем в діяльності ДАБІ, ані щодо чистоти помислів багатьох із «розгойдувальників човна». Ще менше ілюзій в автора щодо добросовісності українських забудовників.

Тому питання чи потрібен взагалі існувати орган, що здійснює контроль за діяльністю замовників будівництва, на мій погляд не стоїть на порядку денному.

Архбудконтроль це не лише про хабарі за видачу дозвільних документів, це також і про безпеку житла, це і про забудову прибережних смуг водойомів, це про продажі квартир в об’єктах, що так і не будуть добудовані, оскільки збудувати їх в цьому місці без порушень вимог норм фізично неможливо.

Інше питання, як та на підставі чого подібний орган (Інспекція, Комісія, Колегія назва не принципова) здійснює діяльність? Як правило, біда не в тому що закон «поганий», а в тому, що закон не дуже зрозумілий і забагато дозволяє дискреції, тобто дій на власний розсуд того хто його застосовує.

Дуже важко втриматись від спокуси повернути «дишло закону» у потрібному тобі напрямку, коли конструкція закону це дозволяє.

Саме невизначеність тексту закону і містить найбільшу корупційну складову.

Тому, говорячи про проблеми в діяльності ДАБІ, на мій погляд треба говорити не про зовнішнє (хто очолює, як називається) а про змістовне, тобто про процедуру контролю.

Ще в далекому 2011 році уряд затвердив відомий кожному замовнику Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затверджений Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, надалі – «Порядок № 553») який давно вже став таким собі «законом в законі». З самого моменту прийняття Порядок № 553 містить низку норм що не відповідають загальним стандартам проведення перевірок і ставить працівників органів державного архітектурно-будівельного контролю в особливе становище. За останні вісім років половина положень Порядку 553 не змінювались або трохи змінені літературно, але від того зрозумілими не стали. Наприклад:

Перше. Згідно п. 7 Порядку 553 підставою для позапланової перевірки об’єктів містобудування є «звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності». Після прочитання цього словосполучення виникає логічне запитання: як саме має бути оформлене звернення, що стане підставою для проведення перевірки?

Наприклад завтра я пишу звернення до ДАБІ з таким текстом: «на ділянці  Х порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності» — І цього достатньо?

Якщо так, то чи означає що відразу після цього на ділянку Х з мігалками виїжджає інспектор? Звернення ж формально є? А що робити коли подібний «звертальник» буде писати подібні звернення з текстом на два рядки через кожні два тижні стосовно однієї і тої самої земельної ділянки? Ситуація не така вже й анекдотична, оскільки автор сам стикався з ситуацією коли один скаржник писав по суті однакові звернення і Департамент архбудконтролю провів протягом одного року вісім перевірок одного об’єкту чим фактично зірвав строки будівництва.

Особливої пікантності додає факт, що з 2015 року в країні існує архітектурно-будівельний нагляд і відповідно до п. 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (затв постановою КМУ від 19.08.2015 № 698), підставою для позапланової перевірки в порядку нагляду є вже «обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав» За логікою вимоги до звернень як під час перевірок в межах архбудконтролю так і нагляду мають бути ідентичними, але чомусь ані в 2015 році, ані протягом вже п’яти років після того ніхто пункт 7 в Порядку 553 не скорегував, що дивно.

Саме формулювання пункту 7 містить в собі корупційну мотивацію, бо дозволяє дискреційно обирати «підходящі звернення» для призначення перевірок, адже Порядок 553 не містить жодних формулювань стосовно того, коли на підставі поданих згідно п 7 документів перевірка призначається а коли ні.

Більше того, якщо розвернути ситуацію в іншу сторону і розглядати добросовісного скаржника, то ми побачимо що Порядок № 553 не дає добросовісному скаржнику жодних гарантій, що на обґрунтоване звернення буде реакція, оскільки Порядок 553 не містить ані безсумнівного обов’язку призначити перевірку, ані обов’язку взагалі надати відповідь на звернення що надійшло згідно п 7.

Чи не забагато закон дозволив вирішувати чиновнику? І чи не в цій дискреції і криється головна проблема?

Адже на одні звернення буде здійснюватись швидке реагування та буде призначено 10 перевірок одного замовника, на інші підрозділ ДАБІ може взагалі нічого не відповісти

Друге. Порядок 553 не містить чітких вимог до оформлення приписів. Відповідно до пп. 3) пункту 11 Порядку 553 «у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил».

За звичайною здоровою логікою, прочитавши це більшість подумає, що припис – це конкретна вимога щось конкретне зробити, наприклад встановити захисну огорожу на 3 та 4 поверсі, вносити записи до журналів ведення технічного нагляду на раз на місяць а не менше ніж раз на тиждень тощо. Але не так думає чиновник, який менше всього думає про те, щоб бути зрозумілим

Побутує практика оформляти розлогі на 7-8 сторінках документи із широким цитуванням всіх можливих норм законодавства та ДБН та резолютивною частиною: «усунути порушення до …». При цьому не завжди зрозуміло що саме та хто саме має вчинити. Мені доводилось одного разу зустрічатись із ситуацію коли припис видали орендарю колись реконструйованих приміщень, а сутність порушення полягала в недотриманні ДБН під час проектування. Тобто замовник вирішив зробити реконструкцію, замовив проект у проектувальника, потім найняв підрядника, потім ввів в експлуатацію, а потім передав в оренду. І цей самий орендар отримує припис «усунути виявлені порушення в строк до …», а через місяць до нього ж приходять перевіряти як припис виконується, і нікого не цікавить що орендар в очі не бачив архітектора і не розуміє що в принципі треба зробити?

Третє. Порядок 553 не містить положень стосовно переліку документації що повинна надаватись під час перевірки та процедури її передачі. Зустрічаються випадки коли інспектори відмовляються розписуватись в отриманні документів, а потім надані документи кудись зникають, причому акт містить фразу про ненадання документів.

Інший начебто абсурд: п’ятниця, 16-00, об’єкт – реконструкція дороги. Під’їжджає жо вагончика для будівельників Інспектор, каже: «Здрасьтє, у вас позапланова перевірка, де директор ПрАТ «Ремстройдормаш»? де всі сім томів проекту? де п’ять томів актів прихованих робіт? У вас все має бути на Об’єкті?

Що значить бути на Об’єкті? Проектна документація у повному обсязі, за яку сплачено 500 тисяч доларів повинна лежати у вагончику для переодягання? В чому проблема, якщо на Об’єкті є ті документи необхідні для тих робіт що виконуються?

Чому у зв’язку із зверненням сусіда про те що Об’єкт є самочинним будівництвом  інспектор має право вимагати протокол контрольних випробувань зразків бетону?

Чому? Тому що Порядок 553 не містить ані переліку того що можна вимагати, ані процедури самого вимагання та отримання документів.

Подібних проблем та невизначеностей в тексті Порядку 553 дуже багато, і якщо не буде зрозумілого закону, який не залишає двозначностей у тлумаченнях, то повірте, як не називайте структуру, глобально ситуація не зміниться.

 

Звичайно я за те, що carthago delenda est, але Карфаген це не лише ЩО це ще і ЯК

 

Віталій Правдюк

Адвокат. кандидат юридичних наук, експерт в містобудуванні